Юний падаван
64
posts
2
likes
Я не буду брехати. Не знаю, чи нас омине, чи здола, мов заслаблих лелек, на шляху до покою (с)Riweth
|
Post by tyelpe on Mar 27, 2017 7:04:36 GMT 2
Другий день після повернення старшого з синів Феанаро до табору своїх братів - якщо взагалі можливо повернутися до місця, де ніколи не був - пройшов бурхливо. Принаймні як для пораненого, який нещодавно ще не підводився з ліжка. Майтімо встиг ще за сніданком поговорити з середніми братами, потім подивитися табір, вдертися на стіну, яку будували навколо нього, зазирнути до майстерні, подивитись на коней, що разом з ними подолали шлях через море, та навіть на кобил у вазі, що з'явилися в табуні після сходу сонця. Потім йому довелося прийняти доповідь в розвідки і після ще кількох справ він зачинився з Макалауре, старшим зі своїх братів, на обід. Вони довго про щось говорили у наметі, що був поставлений для Майтімо. А потім, вже ввечері, рудий пішов табором - майже перший раз сам, без супроводу, сподіваючись зустріти когось з тих, до кого в нього були справи чи розмови, і перш за все - братів.
|
|
Administrator
Admin
49
posts
5
likes
Белеріанд кличе...
|
Post by Riweth on Mar 27, 2017 11:48:01 GMT 2
- Це ж треба, Макалауре відпустив тебе прогулятись? - брат не змусив чекати на себе - Моріфінве трапився майже одразу. Це був Моріфінве вечірній - тобто не заклопотаний, уже в чистій сорочці, з повним кухлем у руці. - Він здав тобі голки і заклепки?
|
|
Юний падаван
64
posts
2
likes
Я не буду брехати. Не знаю, чи нас омине, чи здола, мов заслаблих лелек, на шляху до покою (с)Riweth
|
Post by tyelpe on Mar 27, 2017 12:29:16 GMT 2
- Майже всі, - усміхнувся рудий, - ти вже чув новини від розвідки?
|
|
Administrator
Admin
49
posts
5
likes
Белеріанд кличе...
|
Post by Riweth on Mar 27, 2017 13:57:25 GMT 2
- Якби хтось покликав мене до себе в шатро - чув би напевне, - Карністір непоспіхом сьорбнув з кухля. - Але мене ніхто не кликав. То що у нас за новини? Знайшли новий вид особливо огидних орків?
|
|
Юний падаван
64
posts
2
likes
Я не буду брехати. Не знаю, чи нас омине, чи здола, мов заслаблих лелек, на шляху до покою (с)Riweth
|
Post by tyelpe on Mar 27, 2017 22:55:08 GMT 2
Майтімо швидко покачав головою. - Все хитріше: птахи. Підемо до мене, розповім. Чи, навпаки, можна і до тебе... якщо це зручно. Рудий явно хотів подивитися, як живе Морьо, а може і поласувати чимось, що тільки брат міг приготувати, та йому було незручно турбувати Ліеросе розмовами про не досить приємні речі, про які вони планували говорити... і тут не треба було ніякого осанве, щоб зрозуміти це, бо до Мор'їної оселі та Мор'їної жінки всі його брати ставилися однаково, і ні полону, ні обов'язків голови Дому було недостатньо, щоб це змінити.
|
|
Administrator
Admin
49
posts
5
likes
Белеріанд кличе...
|
Post by Riweth on Mar 27, 2017 23:08:25 GMT 2
- Ходімо, - відрубав Моріфінве, - от ще буде в нас нова мода - братові до брата незручно. Ще чого. Ходімо, вихилимо чогось і поговоримо спокійно.
Його шатро, звичайна тканина, звичайні ельфійські мотузки, сірувато-сріблясті в вечірніх сутінках, відмічав вишневий теплий ліхтар, що блимав всередині. Там нікого не було, але постійна присутність жінки в цій похідній оселі відчувалась у всьому - біла тонка сорочка сушилась біля входу, наче птах чи тінь птаха сіла на сіре мотуззя. Край простого столу лежало незакінчене шитво - три чоловічих сорочки, одна не зашита ще. Срібне люстерко блиснуло, коли Моріфінве вніс більше світла, легке, як місячний промінчик. Він переклав роботу на широке низьке ліжко, застелене чорним хутром, і відчинив дерев'яну скриню. Поставив на стіл два кухлі, металеві, легкі, схожі на дивні квіти на товстих стеблах. Розворушив маленьке вогнище. - Сідай. Ти їв?
|
|
Юний падаван
64
posts
2
likes
Я не буду брехати. Не знаю, чи нас омине, чи здола, мов заслаблих лелек, на шляху до покою (с)Riweth
|
Post by tyelpe on Mar 27, 2017 23:20:34 GMT 2
- Мені здається, що це основне моє заняття тут, - всміхнувся Майтімо, сідаючи.
|
|
Administrator
Admin
49
posts
5
likes
Белеріанд кличе...
|
Post by Riweth on Mar 27, 2017 23:24:04 GMT 2
- І правильно. Інакше на що тобі далі вдягати обладунки? А війна навіть як слід не почалася. - полум'я освітило обличчя Четвертого, який миттю розчервонівся. - Але сьогодні ти, здається, весь день на ногах чи з Кано в шатрі.
|
|
Юний падаван
64
posts
2
likes
Я не буду брехати. Не знаю, чи нас омине, чи здола, мов заслаблих лелек, на шляху до покою (с)Riweth
|
Post by tyelpe on Mar 28, 2017 8:56:04 GMT 2
Дякувати Єдиному, більшість тих, з ким Майтімо спілкувався вчора та сьогодні, соромилася обговорювати цю тему. Але в нього було достатньо досить близьких до нього ельфів, які всі як один радили, за влучним виразом цілителя з місцевих, "відгодуватися". На відміну від перших днів після прильоту, Майтімо і самому хотілося їсти, а ще більше хотілося повернути силу та витривалість своєму тілу. Але коли сто сорок четвертий раз слухаєш різними словами те саме, воно набридає, і на обличчі Майтімо було мало ентузіазму, хоч Морьо, як завжди, сказав те, що інші, в тому числі сам Нельо, думали, але не наважувалися говорити - що зараз він навряд чи взагалі зможе встати, якщо вдягне повний обладунок. Але, коли брат згадав шатер та Кано, рудий посміхнувся. - Здогадайся з одного разу, що ми там робили...
|
|
Administrator
Admin
49
posts
5
likes
Белеріанд кличе...
|
Post by Riweth on Mar 29, 2017 7:19:36 GMT 2
- Я знаю, Кано здавав тобі справи, ложки, карти і ковадла. Він, правду кажучи, ненавидів бути королем, хоч як добре у нього виходило. От чи не гра у здогадки, та ще й складна! - роздмухавши вогонь, Моріфінве випростався. - Якщо ви ще й повечеряли, тоди я тобі просто налию чогось і не лізтиму, не роби такі очі. Року не минеться, як ти знов кластимеш мене на обидві лопатки. Тобі всі це ще не казали? Я можу сподіватись бути першим?
|
|
Юний падаван
64
posts
2
likes
Я не буду брехати. Не знаю, чи нас омине, чи здола, мов заслаблих лелек, на шляху до покою (с)Riweth
|
Post by tyelpe on Mar 29, 2017 17:55:35 GMT 2
По обличчю Майтімо було зрозуміло, що він не чекав, що його думки про "всіх" такі голосні чи очевидні. - Ми обідали, тобто... я зовсім не проти повечеряти, - з легким подивом промовив Майтімо, наче сам був здивований, що не проти. - А року не мине - це занадто довго, я розраховую швидше все повернути. Будь першим, еге ж, _цього_ ще ніхто не казав.
|
|
Administrator
Admin
49
posts
5
likes
Белеріанд кличе...
|
Post by Riweth on Mar 29, 2017 21:52:39 GMT 2
- Оце діло, - сказав Моріфінве, - значить, вечеря і кухоль. Я не маю жодних сумнівів, що ти все повернеш, якщо хочеш знати чи раптом ще не знав.
|
|
Юний падаван
64
posts
2
likes
Я не буду брехати. Не знаю, чи нас омине, чи здола, мов заслаблих лелек, на шляху до покою (с)Riweth
|
Post by tyelpe on Mar 30, 2017 21:36:17 GMT 2
Майтімо вагався лише мить, а потім твердо, хоч і глухо промовив: - Не все, - він поспіхом розгладив невидиму складку на правому рукаві та змінив тему. - Так я збирався про птахів розповісти. Їх бачила розвідка з загону Інгалауре. Чорна така зграя, неприродно проводилася: точно звідти. Я навіть знаю, з чого це Ворогу закортило послати щось на кшталт розвідки до нас. Нельо криво, але переможно посміхнувся.
|
|
Administrator
Admin
49
posts
5
likes
Белеріанд кличе...
|
Post by Riweth on Apr 2, 2017 21:51:16 GMT 2
Карністір полишив свої справи і сів біля брата, розвернувши важкий чурбак, який правив за сидіння. - Через тебе? - зацікавлено спитав він.
|
|
Юний падаван
64
posts
2
likes
Я не буду брехати. Не знаю, чи нас омине, чи здола, мов заслаблих лелек, на шляху до покою (с)Riweth
|
Post by tyelpe on Apr 3, 2017 21:29:41 GMT 2
- Звичайно ж, - Майтімо посміхнувся. - Птахи ці неприємні, але якщо приготувати стріли саме для них, та слідкувати, щоб вони не залітали куди не слід, з ними можна впоратись. Інгор, а це був саме він, помітив їх в тому боці, де табір Нолофінве. Вони все одно не мають такої швидкої та мобільної розвідки, то ж наші іноді дивляться й там. А потім ще вагався, чи варто попередити той берег, аж до мене радитися прийшов. Точніше, до Макалауре, але в підсумку вийшло, що до мене.
|
|